- радісний
- [ра/д'існией]
м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
радісний
Смотреть что такое "радісний" в других словарях:
радісний — а, е. 1) Який відчуває радість із приводу чого небудь. || Який виражає радість. || Який має веселу вдачу; життєрадісний. 2) Сповнений радості, веселощів, приємностей і т. ін. || Який приносить, дає радість, втіху; відрадний. || Викликаний радістю … Український тлумачний словник
радісний — I (який відчуває / виражає радість; сповнений радости); зраділий (який відчув радість); у[в]тішний (який приносить утіху, радість; який виражає радість, удоволення); у[в]тішливий (який приносить утіху, радість); відрадний (який несе відраду,… … Словник синонімів української мови
радісний — прикметник … Орфографічний словник української мови
життєрадісний — а, е. Який любить життя, завжди радісний, веселий. || Який виражає радість, веселість … Український тлумачний словник
життєрадісний — прикметник … Орфографічний словник української мови
радісність — ності, ж., рідко. Стан за знач. радісний 1), 2) … Український тлумачний словник
радісно — Присл. до радісний 1), 2). || у знач. присудк. сл … Український тлумачний словник
життєрадісний — [жиет :еира/д існией] м. (на) сному / с(‘)н ім, мн. с(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
благовісний — а, е. Який несе добрі вісті, віщує добро; радісний … Український тлумачний словник
життєрадісність — ності, ж. Властивість і стан за знач. життєрадісний … Український тлумачний словник
